ЕМБЛЕМА ЮВІЛЕЮ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОПИС
Три вертикально розташованих стрічки – жовта, червона та синя, середня з яких здвигнута вгору і під нею розміщене число 75.
На першій стрічці зображені сонце у вигляді спіралі з трьох витків, оточеної вісімнадцятьма полум'яними променями, та нива у вигляді вісьмох віялоподібно розкинутих смуг.
На середній стрічці зображено гербового орла Кіровоградської області, під яким – вишивний рослинний орнамент (квіткова гірлянда, облямована зубчастими лініями).
На третій стрічці зображені дві театральні маски, під якими – силует дівчини у танцювальній позиції. Усі зображення безбарвні, тобто виконані наскрізним (ажурним) способом.
Описані зображення символізують:
Сонце - символ зростання краю
Нива - символ достатку та процвітання
Степовий орел - символ мужності та великодушності, проникливості та справедливості, сили і влади;
Квіткова гірлянда - символізує єдність з українською нацією;
Театральні маски та дівчина-танцівниця - символізують історико-культурну спадщину краю.
Внизу горизонтально розміщений текст у два рядка:
КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
Цифри і верхній рядок тексту – малинового кольору, нижній рядок – жовтого кольору (кольори офіційного прапора Кіровоградської області). Золото (жовтий колір) символізує багатство, справедливість, великодушність; малиновий - гідність, силу, могутність.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Кіровоградська область була утворена згідно указу Президії Верховної ради Союзу РСР 10 січня 1939 року, одночасно із Запорізькою і Сумською областями, у складі Української РСР. В Указі було сказано: "Утвердить представление Президиума Верховного Совета Украинской ССР об образовании Кировоградской области с центром в г. Кирово с переименованием города Кирово в Кировоград". Підписали Указ голова Президії Верховної Ради СРСР Калінін Михайло Іванович і Секретар Президії Горкін Олександр Федорович.
За цим Указом до Кіровоградської області увійшли:
місто Кіровоград, Аджамський, Бобринецький, Витязівський, Долинський, Єлисаветградківський, Знам'янський, Кіровоградський сільский, Компаніївський, Новгородківський, Новопразький, Олександрійський, Петрівський, Устинівський райони Миколаївської області;
Великовисківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщанобрідський, Рівнянський, Тишківський, Хмелівський райони Одеської області;
Златопільський, Кам'янський, Олександрівський, Підвисоцький, Чигиринський райони Київської області;
Новогеоргіївський і Онуфріївський райони Полтавської області.
Таким чином, з моменту утворення нашої області її адміністративний устрій складався із 30 районів і Кіровограда, як міста обласного значення.
Червонокам'янський район виділився з Олександрійського району згідно Постанови Оргкомітету Верховної Ради УРСР по Кіровоградській області від 28 січня 1939 року «Про розукрупнення Олександрійського району», але відповідний Указ Президії Верховної Ради УРСР вийшов тільки 17 січня 1945 року, тому в документах воєнного періоду він не фігурує.
Велика Радянська Енциклопедія у 1953 році подає склад Кіровоградської області у кількості З1-го району. Такий склад області зберігався до 1954 року.
У січні 1954 року, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 7 січня 1954 року про створення Черкаської області, Златопільський та Кам'янський райони відійшли до нової області.
У лютому 1954 року, згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 лютого 1954 року, до Черкаської області відійшов Чигиринський район, а Вільшанський, Гайворонський, Голованівський та Ульяновський (колишній Грушківський) райони Одеської області – до Кіровоградської області.
Наприкінці 1962 року до складу Кіровоградської області входило 24 райони.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року відбулося подальше укрупнення районів області, у результаті якого було ліквідовано дванадцять районів: Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Компаніївський, Знам'янський, Новгородківський, Новомиргородський, Новопразький, Онуфріївський, Рівненський, Устинівський та Хмелівський, їхня територія ввійшла до складу дванадцяти укрупнених районів – Бобринецького, Добровеличківського, Долинського, Кіровоградського, Кремгесівського (колишнього Новогеоргіївського), Маловисківського, Новоархангельського, Новоукраїнського, Олександрівського, Олександрійського, Петрівського та Ульяновського.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року було проведено розукрупнення районів Кіровоградської області – замість 12-ти районів створено 18: Бобринецький, Гайворонський, Голованівський, Добровеличківський, Долинський, Знам'янський, Кіровоградський, Компаніївський, Кремгесівський, Маловисківський, Новгородківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Олександрівський, Олександрійський, Петрівський та Ульяновський. А вже 1967 року були відновлені Вільшанський, Онуфріївський та Устинівський райони.
Межі Кіровоградської області остаточно визначилися на 1960 рік, а територіально-адміністративна структура – на 1968 рік.
Таким чином, на сьогоднішній день область нараховує 21 район, 4 міста обласного значення, 2 райони у місті, 8 міст районного значення, 27 селищних та 376 сільських рад.